Це мексиканська романтична комедія з елементами наукової фантастики, що розгортає драматичну історію подружжя-фізиків Нори (Lucero) та Екторa (Benny Ibarra), які в 1966 році створюють машину часу. Під час експерименту вони несподівано перекидаються в 2025 рік. Нора одразу адаптується до сучасного світу: вона відчуває користь від змін у суспільстві, активно працює в університеті, отримує визнання за свої досягнення і фемінізм . Ектор ж, натомість, зіштовхується з упередженням перед гендерною рівністю — і починає втрачати впевненість, стаючи паралізованим страхом змін .
Сюжет досліджує, як часи впливають на гендерні ролі, стосунки та самооцінку. Нора знаходить підтримку серед студентів-учнів, коли впливові колеги-захисники допомагають їй провести лекції та самостійно реалізуватися в модерному світі . У центрі — питання: чи є кохання сильнішим за розрив, викликаний змінами у суспільстві? Фільм подає момент зустрічі двох епох як символічну ситуацію: тоді як Нора проростає корінням у новому світі, Ектор потерпає і стикається з власним кризовим становищем, що створює напруженість у стосунках.
Фільм поєднує гумор і глибокі соціальні теми: від технології часу до питання гендерної справедливості, наголошуючи на актуальності емансипації. Структура розповіді дозволяє показати, як людські стосунки змінюються під тиском часу та соціальних змін. Потужною основою «Наші часи» стають виступи Lucero та Ibarra, які вдало передають складність адаптації та емоційні бар’єри між ними.