У дистопічному чорно-білому місті XXI століття мешканці втратили здатність говорити — їхні голоси викрадені владою телемовного магната, відомого як Mr. TV. Єдина, хто зберегла голос — співачка The Voice, яка працює на його канал, бо в обмін на це обіцяли віддати зір для її сліпого сина Томаса.
Коли Voice викрадають, а Tomás і Анa — дочка винахідника — опиняються в епіцентрі подій, сім’я починає боротьбу проти медіаконтролю. Вони використовують закинутий передавач «The Aerial» в горах, щоб транслювати другу, протидіючу хвилю голосів і повернути свободу спілкування містянам.
Сюжет лишається майже без слів — усе передається через кадри, музику, кінематографічні метафори та стилістику, натхненну експресіоністами й німим кіно (Ланг, Мелієс) . «The Aerial» — це візуальна антиутопія, де протистояння лагідних голосів і технологічного контролю стає універсальною притчею про свободу слова.